«Прощавай, 4 клас! 5 вже чекає нас!»

Стали, мов, рідні ми в школі,

Дружні усі, роботящі

Кожен сказати готовий:

«Клас мій найкращий з найкращих»

Я пригадую той дзвінок веселий, що продзвенів перший раз для моїх, тоді ще зовсім маленьких, діточок. Зовсім, зовсім недавно - 4 роки тому мої, маленькі зернятка, зайшли у свій 1 клас..

Але 4 роки швидко сплинули. Настав час розставання. Мої вихованці переходять у 5 клас.

Лунають слова: « Прощавай, 4 клас! 5 вже чекає нас!»

Я проводжаю в життя своїх журавлят. Смуток торкається серця – нам вже прощатися час… Скільки проведено разом ранків, уроків, годин. Про початкову школу залишиться лиш спомин один.

Наш клас дуже відрізняється від інших. Упродовж 4 років ми не лише боролися за успішність і дисципліну, а намагалися бути дружними і щирими, толерантними і справедливими, чесними і порядними З першого дзвінка ми якось відразу згуртувалися і стали однією сім'єю. І в цьому мені дуже допомагали однодумці батьки.

Наш клас – це маленька родина, у якій і радощі, і невдачі – навпіл. Це колектив-шукачів, які прагнуть до всього нового, прогресивного. Це уроки й свята, олімпіади й конкурси, вечори й екскурсії, спортивні змагання та мандрівки.

Наш клас- веселий, активний, творчий, дружний колектив.

Звичайно, я хвилююся за подальше шкільне життя моїх вихованців. Але разом з тим тішить те, що їх далі поведе стежинами навчання дуже досвідчений, мудрий, люблячий дітей і свою професію вчитель – Клімова Ольга Анатоліївна. Саме на святі «Прощавай 4 клас! 5 вже чекає нас !» випускники початкової школи і познайомилися з майбутньою класною мамою. Шановна вчителько нова! За діток будьте певні. Вони рухливі і шумні, зате розумні й чемні.

Щоб я хотіла для своїх учнів? Найголовніше- щоб кожен з них став яскравою особистістю.

Учитель 4-А класу

Генатуліна С. А.